Уряд України просуває так званий «великий податковий законопроєкт», який передбачає комплексні зміни у податковій системі. Документ уже оприлюднили на сайті Міністерства фінансів, а його ухвалення розглядають як важливу умову для подальшої співпраці з міжнародними партнерами, зокрема МВФ та ЄС.
Очікується, що нові правила можуть набути чинності з 1 січня 2027 року, однак до цього законопроєкт ще має пройти розгляд у парламенті та зазнати можливих змін.
Фінансування і міжнародні зобов’язання
У Кабінеті Міністрів наголошують, що ухвалення закону є частиною зобов’язань України в межах міжнародних програм фінансової підтримки. Йдеться не лише про співпрацю з Міжнародним валютним фондом, а й про доступ до значного пакета допомоги від Європейського Союзу.
За оцінками уряду, реалізація запропонованих змін може принести державному бюджету близько 60 млрд грн додаткових надходжень щороку та водночас наблизити українське податкове законодавство до європейських стандартів.
Втім, у парламенті ініціатива вже викликає дискусії — частина депутатів не підтримує підвищення податкового навантаження на тлі зростання бюджетних витрат.
Податки на доходи з цифрових платформ
Однією з ключових новацій є оподаткування доходів, отриманих через цифрові сервіси — зокрема маркетплейси, служби таксі чи платформи для продажу товарів.
Фактично такий дохід і зараз підлягає оподаткуванню, однак контроль за ним був обмеженим. Новий підхід передбачає, що платформи самі передаватимуть дані про доходи користувачів і виступатимуть податковими агентами.
Серед запропонованих змін:
- зниження ставки податку з 18% до 5%;
- звільнення від оподаткування доходів до 2000 євро на рік;
- можливість використання звичайних банківських рахунків без відкриття окремих.
При цьому винятки можуть діяти для продажу особистих вживаних речей у межах встановленого ліміту.
Обов’язковий ПДВ для частини ФОПів
Значні зміни торкнуться фізичних осіб-підприємців. Уряд пропонує зробити обов’язковою реєстрацію платниками ПДВ для ФОПів, чий річний дохід перевищує 4 млн грн.
За попередніми оцінками, це може зачепити близько 250 тисяч підприємців.
Водночас передбачені певні пом’якшення:
- звітний період збільшать до кварталу;
- у перший рік запровадять символічні штрафи — по 1 гривні за перші порушення.
У Мінфіні пояснюють такі зміни необхідністю боротьби зі схемами оптимізації податків і наближенням до норм ЄС.
Нові правила для міжнародних посилок
Ще один важливий блок — оподаткування товарів із-за кордону. Законопроєкт передбачає скасування чинної пільги, яка дозволяє не сплачувати податки на посилки вартістю до 150 євро.
Замість цього планують:
- покласти обов’язок нарахування ПДВ на маркетплейси;
- залишити пільгу лише для посилок від фізичних осіб до 45 євро;
- застосовувати податки вже під час покупки товару.
Військовий збір може стати постійним
Окремо уряд пропонує змінити підхід до військового збору. Його можуть не лише зберегти після завершення воєнного стану, а й фактично зробити довгостроковим джерелом фінансування оборони.
Ставки залишаться без змін:
- 5% — для громадян;
- для ФОПів — залежно від групи (відсоток від доходу або фіксований платіж).
У Мінфіні пояснюють це потребами оборонного сектору та післявоєнної відбудови.
Попри аргументи влади, частина бізнесу сприймає реформу критично. Найбільше занепокоєння викликає ускладнення адміністрування ПДВ і ризики блокування податкових накладних.
Експерти зазначають, що для малого бізнесу навіть короткі затримки у податкових процедурах можуть призвести до фінансових втрат і зупинки діяльності.
У підсумку «великий податковий закон» може стати одним із найрезонансніших рішень останніх років — балансуючи між потребою наповнення бюджету та ризиками для підприємців і споживачів.
Залишити відповідь