Кананаскіс, Канада — 18 червня 2025 року. Після завершення саміту “Групи семи”, що відбувся 15–17 червня у канадському Кананаскісі, країни-члени G7 не змогли погодити спільну заяву щодо війни в Україні. Натомість прем’єр-міністр Канади Марк Карні, який головував на цьогорічному саміті, виступив із власною заявою, окресливши позицію країн щодо російської агресії.
Карні повідомив, що лідери G7 висловили підтримку зусиллям президента США Дональда Трампа, спрямованим на досягнення “справедливого і тривалого миру в Україні”, і погодилися, що Росія має взяти приклад з Києва та оголосити безумовне припинення вогню. Водночас, за словами Карні, не всі країни погоджувалися з обережними формулюваннями заяви, й частина учасників, зокрема Канада, були готові висловитися жорсткіше.
Попри загальну підтримку суверенітету України, саміт не приніс проривних рішень. Представники країн G7, серед яких і прем’єр Великої Британії Кір Стармер, закликали до посилення тиску на Росію. “Путін не тримає всі карти в руках”, — зазначив Стармер, додавши, що Кремль має відчути наслідки за свої дії. Його слова сприйняли як натяк у бік Дональда Трампа, який раніше скептично висловлювався про переговорні позиції Києва.
Наразі новий пакет санкцій G7 щодо Росії не було узгоджено. Президент США Дональд Трамп пояснив відсутність рішучих дій високими витратами для американської економіки. “Санкції коштують нам дуже дорого. Подивимось, що зробить Європа”, — сказав він.
Саміт збігся в часі з однією з наймасштабніших російських атак на Україну. У ніч на 17 червня Росія завдала удару 472 засобами повітряного нападу, зокрема дронами “Shahed”, а також ракетами “Кинджал”, Х-101, “Калібр”, Х-59 та Х-31П. Основною мішенню став Київ. Загинуло щонайменше 15 людей, понад 75 — поранені. Серед загиблих — громадянин США.
Президент України Володимир Зеленський назвав атаку “однією з найстрашніших” і закликав західний світ реагувати на Росію як на державу-терориста. “Це терористи повинні відчувати біль, а не мирні люди”, — наголосив Зеленський.
Зі схожими закликами виступили лідери Молдови, Ради Європи та міністр оборони Нідерландів. Усі вони вимагали рішучої відповіді на ескалацію з боку Кремля.
Тим часом Єврокомісія та Європейська рада продовжили санкції за анексію Криму до 2026 року, але питання зниження граничної ціни на російську нафту, що могло б скоротити доходи Москви, залишилось без ухваленого рішення. США виступили проти зниження ціни нижче 60 доларів за барель, посилаючись на ризики для енергетичного ринку.
На тлі ескалації війни в Україні, кризи на Близькому Сході та енергетичної нестабільності, саміт G7 залишився без сильної спільної позиції. Канада та кілька європейських країн наполягають на реальному посиленні санкцій. Україна ж продовжує закликати до конкретних кроків, першим з яких має стати щонайменше 30-денне безумовне припинення вогню.
Залишити відповідь