З опівночі 9 травня між Україною та Росією набув чинності тимчасовий режим припинення вогню, який триватиме три доби — до кінця 11 травня. Домовленість була досягнута за посередництва президента США Дональда Трампа та передбачає не лише припинення бойових дій, а й масштабний обмін військовополоненими у форматі 1000 на 1000.
Президент України Володимир Зеленський підтвердив початок режиму тиші та повідомив, що українська сторона вже розпочала підготовку до проведення обміну. За його словами, повернення українських військових додому залишається одним із ключових гуманітарних пріоритетів у межах переговорного процесу.
Окрім припинення вогню, сторони розглядають це короткострокове перемир’я як можливий крок до ширших домовленостей щодо завершення війни. Дональд Трамп, коментуючи досягнуту угоду, висловив сподівання, що вона може стати “початком кінця” затяжного військового конфлікту.
Водночас Київ заявив про готовність діяти за принципом дзеркальної відповіді у разі порушення режиму тиші з боку Росії. Україна також підтвердила, що 9 травня не завдаватиме ударів по району Красної площі в Москві, де традиційно проходять урочисті заходи до Дня перемоги. Водночас щодо інших територій РФ позиція Києва залишається незмінною: відповідь залежатиме від реальних дій російської сторони на фронті.
Скепсис щодо дотримання домовленостей залишається високим. Раніше Україна вже неодноразово повідомляла про зрив режимів припинення вогню з боку Росії. Зокрема, оголошений Києвом режим тиші на початку травня, за словами української влади, був порушений російськими атаками, обстрілами та ударами дронів практично одразу після його запровадження.
Чи стане нинішнє триденне перемир’я реальним кроком до деескалації, покаже найближчий час. Однак уже зараз зрозуміло, що його головним практичним результатом може стати повернення додому сотень українських військовополонених.
Залишити відповідь