Уряд скоригував план реалізації реформи «Нова українська школа» на 2026–2029 роки. Основні зміни стосуються переходу до профільної старшої школи, підготовки вчителів, підручників, оцінювання та кар’єрного консультування учнів.
Кабінет Міністрів оновив дорожню карту реформи «Нова українська школа» (НУШ), розраховану до 2029 року. Новий план має врахувати зміни, яких зазнала українська система освіти через повномасштабну війну, а також визначити подальші кроки реформи.
У Міністерстві освіти і науки наголошують, що йдеться не про перезапуск НУШ, а про актуалізацію вже затвердженого плану. Попередню дорожню карту уряд ухвалив у 2017 році, коли нинішні воєнні виклики ще не були передбачені.
Старша школа переходить на нову модель
Одним із головних напрямів оновленого плану стане створення профільної старшої школи. Учні 10–12 класів мають отримати більше можливостей для вибору навчальних предметів та формування власної освітньої і професійної траєкторії.
Перехід відбуватиметься поступово. Нові модельні навчальні програми та матеріали планують запроваджувати:
- 10 клас – з 2027 року;
- 11 клас – з 2028 року;
- 12 клас – з 2029 року.
Підготовка до реформи вже триває. З 1 вересня 2026 року 150 академічних ліцеїв беруть участь у другому етапі пілотування старшої профільної школи. До повномасштабного запуску нової моделі планують підготувати щонайменше 80% учителів 10-х класів і керівників відповідних закладів освіти.
Раніше, з 1 вересня 2025 року, у межах першого етапу пілотування нову модель апробували 30 ліцеїв із 19 областей.
Очікується, що перші випуски учнів із 12-го класу відбудуться навесні-влітку 2030 року.
Окремий напрям реформи стосується професійної орієнтації школярів. У НУШ планують посилити систему кар’єрного консультування, щоб підлітки могли краще визначатися з подальшим навчанням та майбутньою професією.
Для цього передбачене запровадження професії кар’єрного освітнього радника. До 2029 року планують підготувати щонайменше 15 тисяч таких фахівців для базової та старшої школи.
Підручники створюватимуть за дворічним циклом
Зміниться і підхід до підготовки навчальної літератури. Оновлена дорожня карта передбачає перехід до дворічного циклу підручникотворення.
Автори матимуть більше часу на розроблення матеріалів, їхнє тестування в школах та подальше доопрацювання. Для старшої профільної школи підготовку підручників синхронізують із переходом на нову модель навчання – для 10-го класу у 2027 році, 11-го у 2028-му та 12-го у 2029-му.
Такий підхід має дозволити перевіряти якість матеріалів до їхнього масштабного використання в усіх школах.
Окремий блок плану присвячений учителям. Передбачено розвиток професійного навчання педагогів, супервізії та педагогічної інтернатури, а також ширше використання цифрових інструментів.
У МОН уже реалізують політику «Гроші ходять за вчителем», яка дає педагогам можливість самостійно обирати курси підвищення кваліфікації. Для цього також розвивається платформа «Вектор».
В Україні готуються до повернення ДПА
Оновлення торкнеться й системи оцінювання. Уряд планує створити єдину систему та загальні критерії оцінювання результатів навчання.
Крім того, Україна готуватиметься до поетапного відновлення державної підсумкової атестації у форматі зовнішнього незалежного оцінювання. Водночас конкретні строки її повернення залежатимуть від безпекової ситуації.
Паралельно Україна продовжить участь у міжнародних дослідженнях якості освіти, зокрема PISA та TALIS. Отримані дані планують використовувати не лише для оцінювання результатів реформи, а й для аналізу стійкості та ефективності освітньої системи в умовах війни.
Школи отримають більше цифрової аналітики
У 2026–2029 роках планують розширити використання даних АІКОМ – автоматизованого інформаційного комплексу освітнього менеджменту.
Цифрові інструменти мають допомагати органам управління освітою контролювати реалізацію реформи, підвищувати прозорість та поступово скорочувати бюрократичне навантаження на школи.
Необхідність оновлення дорожньої карти пов’язана насамперед із тим, що початковий план розробляли ще до повномасштабної війни. Відтоді українська освіта зіткнулася з пошкодженням і знищенням шкіл, переміщенням учнів та педагогів, тривалим дистанційним навчанням, освітніми втратами й необхідністю забезпечувати навчання дітей за кордоном.
Водночас головна мета НУШ залишається незмінною – створити сучасну систему освіти, яка допомагатиме учням здобувати необхідні компетентності та свідомо визначати подальший освітній і професійний шлях.
Залишити відповідь