30 квітня Україна та США уклали міжурядову угоду, яка закладає юридичну основу для створення Фонду. Проте всі ключові механізми його функціонування – частки, управління, розподіл прибутку – закріплюватимуться в наступних документах комерційного характеру. Їх підписуватимуть вже не уряди, а Агенція з державно-приватного партнерства (від України) та Міжнародна фінансова корпорація розвитку (DFC, США).
Вони створять ТОВ зі спільним управлінням 50/50. Навіть якщо вклади будуть нерівномірні, механізм прийняття рішень залишиться паритетним. Прибутки почнуть розподіляти лише через 10 років – доти кошти спрямовуватимуться виключно на інвестиції в Україні.
Початкове фінансування Фонду формуватиметься за рахунок двох джерел:
- майбутніх доходів України від ренти й ліцензій;
- американської військової допомоги, зокрема у вигляді техніки, яка оцінюється у грошовому еквіваленті й конвертується у частку в Фонді.
Таким чином, Україна фактично частково “монетизує” американську військову допомогу в обмін на доступ США до управління ресурсами.
Куди підуть гроші
Основні напрямки інвестування:
- видобуток критично важливих матеріалів;
- нафтогазовий сектор;
- інфраструктура (зокрема порти, термінали, об’єкти експорту газу);
- можлива переробка корисних копалин в Україні.
Конкретні об’єкти інвестування поки що не визначені, але представники уряду наголошують: ні “Нафтогаз”, ні українські АЕС, ні “ОГТСУ” не обговорювались. Усі рішення ухвалюватиме керівництво Фонду, куди входитимуть по троє представників з кожної сторони.
Керівництво Фонду матиме повноваження створювати інвестиційний, адміністративний і проєктний комітети – усі з тих же шести осіб. Оплата їхньої роботи не передбачена – це будуть діючі посадовці з урядів США та України.
Аудит діяльності Фонду на українській стороні проводитиме Держаудитслужба, але за умовами комерційності частини угод, частина даних може залишитись недоступною для суспільства.
Залишити відповідь