Президент України Володимир Зеленський заявив, що 15 травня прибуде до Туреччини для участі в потенційних переговорах з Росією, навіть якщо Кремль не погодиться на запропоноване 30-денне перемир’я.
Зі свого боку, президент Росії Володимир Путін у нічному зверненні відмовився підтримати режим тиші, втім запропонував провести прямі перемовини. Його заява прозвучала після того, як Україна спільно з Заходом висунула Москві ультиматум: або Росія приєднується до перемир’я, або проти неї буде введено новий пакет санкцій.
Попри декларації про бажання миру, кремлівські формулювання свідчать про незмінність стратегічної лінії Москви. Путін продовжує наполягати на так званому “усуненні корінних причин війни” — тобто зміщенні прозахідного керівництва в Києві, відмові України від вступу до НАТО та фактичному визнанні за Росією Криму і окупованих частин Донбасу, Запорізької та Херсонської областей.
МЗС Росії вже заявило, що спершу має бути досягнута політична угода, і лише потім можливе обговорення припинення вогню. Тим часом помічник Путіна Юрій Ушаков повідомив, що позиція Кремля базуватиметься на документах 2022 року — тоді Росія фактично вимагала капітуляції України.
Жорсткіші заяви експрезидента США Дональда Трампа щодо РФ, зроблені останніми днями, змусили Кремль реагувати — але виключно на рівні заяв. Попри нові загрози санкцій, Москва, як і раніше, демонструє готовність домовлятися лише на своїх умовах.
Значне обмеження торгівлі, технологій і фінансових зв’язків не призвело до різкого падіння рівня життя в ключових російських містах. Тож очікувати, що економічний тиск змусить Путіна змінити курс, наразі не доводиться. Він продовжує розглядати війну як частину своєї “історичної місії” і просуватиме свої вимоги незалежно від міжнародного тиску.
Залишити відповідь