Азербайджан готовий забезпечувати Україну природним газом у разі виникнення такої потреби. Водночас Київ та Баку обговорюють ширше енергетичне партнерство, яке може передбачати не лише постачання газу, а й використання українських підземних сховищ.
Про це 6 серпня під час спільної пресконференції у Києві заявили міністри закордонних справ України та Азербайджану Андрій Сибіга і Джейхун Байрамов. Візит азербайджанського дипломата до України став його першим офіційним візитом до Києва.
За словами Байрамова, енергетична співпраця є одним із перспективних напрямів двосторонніх відносин. Азербайджан уже експортує природний газ до 16 країн світу, з яких 12 розташовані в Європі, а десять є членами ЄС.
Таким чином, потенційне партнерство може бути значно ширшим за звичайний контракт на імпорт газу. Йдеться також про залучення української газової інфраструктури до регіонального енергетичного ринку.
Україна, зі свого боку, зацікавлена у диверсифікації джерел постачання енергоносіїв та розширенні присутності азербайджанського бізнесу.
Андрій Сибіга повідомив, що Київ уже підготував для азербайджанської сторони окремий пакет пропозицій.
Деталі запропонованих домовленостей наразі не розголошуються. Зокрема, невідомо, які саме обсяги газу можуть бути передбачені потенційними контрактами, яким буде маршрут його транспортування та на яких комерційних умовах здійснюватимуться поставки.
Прямого газопроводу між Азербайджаном та Україною немає, тому потенційні поставки потребуватимуть використання вже наявної регіональної інфраструктури.
Одним із можливих варіантів є маршрут через Туреччину, Болгарію та Румунію з подальшим надходженням газу до України. Важливу роль у цьому випадку може відіграти Трансбалканський газопровід, який після зміни напрямків газових потоків у регіоні став одним із інструментів диверсифікації постачання.
Для Києва потенційна співпраця з Азербайджаном особливо важлива напередодні опалювального сезону. Російські атаки продовжують створювати ризики для української енергетичної та газовидобувної інфраструктури, тому диверсифікація імпорту залишається одним із пріоритетів.
Водночас наразі не йдеться про вже укладений контракт на конкретний обсяг газу. Сторонам ще належить визначити можливі обсяги поставок, маршрут транспортування, доступ до міждержавних потужностей, ціну ресурсу та інші комерційні умови.
Залишити відповідь