Фото: nato.int
Велика Британія, Франція, Іспанія, Італія та Канада виступили проти ініціативи генерального секретаря НАТО Марка Рютте щодо запровадження для союзників обов’язкових щорічних витрат на військову допомогу Україні на рівні 0,25% ВВП.
Саме ці п’ять країн стали головними противниками плану, який Рютте планував винести на саміт НАТО в Анкарі 7–8 липня 2026 року. Для ухвалення такого рішення необхідна одностайна підтримка всіх 32 держав-членів Альянсу, однак консенсусу досягти не вдалося.
Після зустрічі міністрів закордонних справ НАТО у шведському Гельсінгборзі Рютте визнав, що ініціатива навряд чи буде реалізована через сильний спротив окремих союзників.
Ідея генсека НАТО полягала у тому, щоб зробити підтримку України не разовими пакетами допомоги, а стабільним і прогнозованим щорічним зобов’язанням для країн Альянсу. У разі ухвалення такого механізму загальний обсяг військової допомоги Києву міг би зрости приблизно до 143 млрд доларів на рік.
Водночас щонайменше сім держав НАТО підтримали пропозицію Рютте. Йдеться про країни, які вже витрачають понад 0,25% свого ВВП на допомогу Україні. Серед них — Польща, Нідерланди, а також держави Балтії та Північної Європи.
Особливо неоднозначною ситуація стала для Великої Британії, яка залишається одним із найбільших донорів України в абсолютних цифрах. Лондон зобов’язався виділяти Києву по 3 млрд фунтів щороку щонайменше до 2030–2031 фінансового року, однак ця сума становить лише близько 0,1% британського ВВП — значно менше за запропонований поріг.
Залишити відповідь