Україна залучила перші €30 млн на відновлення конфайнменту ЧАЕС

Україна разом із міжнародними партнерами розпочала фінансування відновлення Нового безпечного конфайнменту (НБК) над четвертим енергоблоком Чорнобильської АЕС, який зазнав пошкоджень внаслідок російської атаки. Першим кроком стало підписання грантової угоди з Європейським банком реконструкції та розвитку на 30 млн євро.

Домовленостей досягли під час Міжнародної Чорнобильської конференції з питань відновлення та ядерної безпеки, що відбулася у день 40-х роковин аварії на ЧАЕС. Кошти стануть першим внеском до спеціального міжнародного рахунку, створеного для акумулювання донорського фінансування на відбудову об’єкта.

За словами першого віцепрем’єр-міністра — міністра енергетики Дениса Шмигаля, попередня вартість повного відновлення конфайнменту та посилення його безпеки оцінюється приблизно у 500 млн євро. Перший транш у 30 млн євро буде спрямований на оцінку пошкоджень, розробку технічних рішень, проєктування та підготовку до закупівлі необхідного обладнання для початку робіт.

Президентка ЄБРР Оділь Рено-Бассо зазначила, що виділені кошти мають стабілізувати конструкцію і стати стартом масштабної програми, метою якої є повне відновлення НБК до 2030 року.

Окрім гранту ЄБРР, міжнародні партнери вже заявили про додаткові фінансові зобов’язання на суму майже 100 млн євро. Ці кошти підуть не лише на відновлення захисної споруди, а й на зміцнення системи ядерної безпеки України загалом.

За підсумками конференції 24 країни підтримали спільну заяву про готовність сприяти Україні у залученні ресурсів для реалізації проєкту. Окремо відзначено роль ЄБРР, МАГАТЕ, Європейського Союзу та урядів держав-партнерів, які допомагають Україні долати наслідки російських атак на енергетичну інфраструктуру.

Необхідність відновлення конфайнменту стала особливо гострою після удару російського дрона по об’єкту у лютому 2025 року. Попри проведення оперативного ремонту покрівлі, міжнародні експерти оцінюють пошкодження як серйозніші, ніж вважалося раніше. Фахівці попереджають: без повноцінного відновлення конструкції впродовж кількох років можуть розпочатися незворотні процеси корозії, що створить нові ризики для ядерної безпеки.


Коментарі

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *