Лідери Європейського Союзу не досягли згоди щодо механізму використання заморожених російських активів для фінансування допомоги Україні. Натомість на саміті ЄС ухвалили рішення надати Києву безвідсоткову позику в розмірі 90 мільярдів євро на 2026–2027 роки за рахунок спільних запозичень Союзу.
Про це повідомив президент Європейської ради Антоніу Кошта. За його словами, рішення щодо фінансової підтримки України остаточно затверджене, а зобов’язання Євросоюзу виконані.
Новий механізм передбачає випуск облігацій під гарантії бюджету ЄС. Отримані кошти будуть спрямовані Україні у формі кредиту, який допоможе покрити дефіцит державного бюджету у 2026–2027 роках. Спочатку розглядалася ідея так званої «репараційної позики» під забезпечення заморожених активів РФ, однак через розбіжності між державами-членами від цього варіанту відмовилися.
“Ми домовилися. Затверджено рішення надати Україні підтримку в розмірі 90 мільярдів євро на 2026-27 роки. Ми взяли зобов’язання і виконали його”, – заявив Антоніу Кошта.
За досягнутими домовленостями, Україна має повертати кредит лише у разі отримання репарацій від Росії. Якщо цього не станеться, боргові зобов’язання покриватимуться з бюджету Європейського Союзу. При цьому Угорщина, Чехія та Словаччина не братимуть участі у фінансуванні кредиту — це стало умовою їхньої підтримки рішення.
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн підтвердила, що Україна не буде зобов’язана самостійно обслуговувати борг без російських компенсацій, а ЄС залишає за собою право використати заморожені активи РФ для погашення кредиту в майбутньому.
“Україна повинна погасити цю позику тільки тоді, коли отримає репарації”, – заявила вона.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц зазначив, що частина коштів може бути спрямована також на оборонні потреби Києва. Водночас він наголосив, що російські активи залишатимуться заблокованими доти, доки Москва не компенсує завдані Україні збитки.
Відмова від негайного використання заморожених активів РФ стала серйозним політичним ударом для прихильників цієї ідеї, зокрема Урсули фон дер Ляєн і німецького канцлера. Компромісу не вдалося досягти передусім через позицію Бельгії та низки інших країн, попри значний дипломатичний тиск напередодні саміту.
Залишити відповідь